Олімпіада Харківського університету ім. Каразіна, 9 клас

1 питання.

Відповідь. Природні чинники, що впливають на розвиток сільського господарства, це такі : агрокліматичні ресурси (родючість грунтів, кількість сонячної радіації та опадів, сума активних температур, тривалість світового дня), водні ресурси.

 Соціальні чинники : трудові ресурси, їх навички.

 Ці чинники визначають зростання потреби в сільськогосподарській продукції через постійне збільшення кількості населення. Що  і впливає на характер розвитку сільського господарства.

 Економічні чинники характеризуються розвитком аграрних відносин між країнами.

Аналізуючи карту, бачимо, що у розвинених країнах існує високотоварне виробництво, сільське господарство тісно пов’язане з галузями переробної промисловості, наприклад, це США, Канада, країни Європи.

 У країнах, що розвиваються, переважає дрібнотоварне сільське господарство, що задовольняє власні потреби виробників і частина продукції продається. Велику частку становить ручна праця. Це країни Африки, Південної Азії. Території поширення сільськогосподарських культур залежать від агрокліматичних ресурсів.

              Так, найбільша кількість сільськогосподарського виробництва припадає на помірний та субтропічний кліматичні пояси. А розвиток і розміщення тваринництва залежить від кормової бази. Високомеханізоване та автоматизоване тваринництво розміщене переважно в розвинених країнах. Наприклад, найбільші виробники та експортери молока і продуктів з нього – це країни ЄС, США, Австралія. Поскільки, у розвинених країнах сільське господарство високомеханізоване, то немає необхідності в значній кількості зайнятого населення. Частка зайнятих 2-6 %. А в країнах що розвиваються, в структурі зайнятості населення переважає частка в межах 75%, а в деяких африканських країнах близько 90 %.

 В Україні частка зайнятих в сільському господарстві становить 15,4 %.

Але спостерігається поступове скорочення, як і в країнах східної Європи та в інших розвинених країнах світу.

 Причини :

1.механізація сільського господарства, що зумовила зростання продуктивності праці;

2.від сільського господарства відокремилися галузі харчової та легкої промисловості ( вони стали частиною промислового виробництва міст);

3. у деяких високоурбанізованих розвинутих країнах продовольство з-за кордону.

 

 

2 питання.

Відповідь. ІЛР - це показник, що розраховується для характеристики економічного розвитку та якості життя. Він був запропонований Програмою розвитку ООН наприкінці  1980 –х років. Для його розрахунку беруть такі показники: довголіття ( здоров’я),освіченість і ВНД на одну особу (за паритетом купівельної спроможності в доларах США). ІЛР має значення від 0 до 1. Чим ближчий показник до 1, тим вища якість життя в країні.

 У 2010 р були введені додатково: ІЛР скоригований, з урахуванням соціально

економічної нерівності (ІЛРН), індекс гендерної нерівності  (ІГН),індекс багатовимірної бідності (ІББ).

 Залежно від значення ІЛР, країни класифікують так : дуже високий ( 43 країни), середній ( 42 країни) і низький ( 42 країни) рівень. Перше місце за ІЛР займає Норвегія. За даними 2020 р.  Україна за ІЛР займає 74 місце, а в минулому році  була на 88 з 188 країн. У період з 1990 по 2019 р. значення ІЛР  України зросло з 0,725 до 0,779. Зараз загальний коефіцієнт України дорівнює 0,779, при цьому очікувана тривалість життя  становить 72,1 року, середня тривалість навчання – 11,4 року, а очікувана – 15,1 року. Індекс  ВНД на 1 особу 13216 доларів США. Збільшити ІЛР можливо за рахунок кращого економічного розвитку країни та збільшення інвестицій в освіту, охорону здоров’я та соціальний захист населення.

3 питання.

Відповідь. Сейсмічні пояси Землі – це місця, де літосферні плити стикаються між собою. В цих зонах спостерігається підвищена рухова активність земної кори. Найбільшими і найефективнішими поясами складчастості  є Альпійсько-Гімалайський та Тихоокеанський. Тихоокеанське вогняне кільце простягається у вигляді глибоководних жолобів, острівних дуг, окраїнних морів, складчастих гір. Це пояс найбільшої вулканічної діяльності  та землетрусів. Він утворився на межі Тихоокеанської літосферної плити, плити Наска і Кокос. Налічує 452 вулкани, що становлять 80 %  всіх вулканів світу.

Найактивніша частина Тихоокеанського вогняного кільця – південно-західна, тому що тектонічно вона дуже складана. Це межа зіткнення дуже дрібних плит з Тихоокеанською. Розломи проходять через Маріанські, Філіппінські острови до Нової Зеландії. А Індонезія на північному сході межує з територією цих розломів. З південної частини продовжуються розломи  від Альпійсько – Гімалайського, на заході проходить зона розломів, що прямує до островів Ява, Суматра, Балі, Тимор.

 Отже, численні розломи, що оточують Індонезію  породжують дуже активну вулканічну діяльність та землетруси в цій місцевості.

4 питання.

Відповідь. На території України склалися різноманітні умови проживання населення. Тут автори карти врахували природні умови, екологічні, рекреаційні та антропогенне навантаження на територію. Найбільш сприятливі регіони це зона Лісостепу та західна частина Закарпаття. Кліматичні умови зони лісостепу забезпечують комфортне проживання населення та розвиток господарства. Так, середні  температури  січня тут – 4 градуси Цельсія на заході, -7 градусів  Цельсія на сході, липня +18 градусів Цельсія на заході, до +21 градусів Цельсія на сході.  Опади 600-690 мм до 450-500 мм на південь і схід. Грунти родючі- чорноземи опідзолені та сірі лісові, вегетаційний  період 150-170 днів. Територія забезпечена поверхневими та підземними водами. Достатні рекреаційні ресурси: ліси, річки, Канівський природний заповідник. Зона сприятлива для вирощування зернових, сої, овочів, молочно - м’ясного скотарства, розвитку промислового виробництва.

 Помірно сприятливі та задовільні умови склалися переважно в зоні  Степу,

Прикарпатті, займають деякі території Полісся . На Поліссі середня температура січня – 4 …

-7 градусів Цельсія, літо помірно тепле  +17…+19 градусів Цельсія. Вегетаційний період 150-160 днів. Опадів випадає 560-700 мм, К зв.>1.Територія добре забезпечена підземними та поверхневими водами. Такі умови сприяли заболочуванню території. Грунти переважають дерново-підзолисті, потребують меліорації та достатньої кількості добрив. Розширена мережа природоохоронних територій: Поліський  і Рівненський природні заповідники, Шацький національний парк. Існують екологічні проблеми, такі як деградація грунтів, вплив аварії на Чорнобильській АЕС.

 У Прикарпатті сприятливі кліматичні умови, але височинна територія викликає деякі

незручності у будівництві доріг, житла, комунікацій. Є території, де працюють хімічні підприємства та забруднюють місцевість. Останнім часом в екологічно чистих територіях розвивається туризм.

 Степова зона  характеризується високими літніми температурами +20…+24 градусів

Цельсія, взимку -1…7 градусів Цельсія, опади  475-300 мм за рік, К зв.>1. Тут часто бувають літні посухи та весняні заморозки, суховії та пилові бурі. Грунти родючі - чорноземи звичайні, південні, каштанові. На грунти та рослинний покрив негативно впливають брак вологи, посухи, засоленість. Водними ресурсами забезпечена слабко. Природоохоронні та рекреаційні території – це біосферний заповідник  «Асканія-Нова», Чорноморський, Дунайський біосферні заповідники та інші. Значні екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, викликають розміщені в цій місцевості великі промислові райони Донбасу, Придніпров’я, де видобувають корисні копалини (Криворізький залізорудний басейн, шахти),

працюють металургійні («Криворіжсталь», «Арселор Міттал Кривий Ріг») та хімічні підприємства (« Дніпроазот» м. Кам’янське, «Азот» м. Сєверодонецьк.

Антропогенне навантаження на території достатньо високе.

 

5 питання.

Відповідь. Геотермальна електростанція –це така електростанція, де геотермальна енергія перетворюється на електричну.

 Припливна електростанція – особливий вид гідроелектростанцій, що використовує

енергію припливів. Їх будують на узбережжі морів, де гравітаційні сили Місяця та Сонця двічі на добу змінюють рівень води.

 Хвильова електростанція – одна з екологічно чистих,  не має відходів і є безпечним

джерелом енергії.

 Сонячна електростанція використовує сонячну енергію для отримання електричної або

теплової енергії. Сонячна енергетика використовує відновлюване джерело енергії і у майбутньому може стати екологічно чистою, що не виробляє шкідливих відходів.

 Вітрова електростанція за допомогою вітрової турбіни перетворює механічну енергію

вітру на електричну.

 Біоелектростанції засновані на використанні біопалива, яке виробляють з біомаси. При

використанні біомаси в енергетичних цілях для виробництва тепла, електроенергії і палива розрізняють енергетичні рослини і органічні відходи.

 Останнім часом вчені працюють над пошуком альтернативних джерел енергії.

Найперспективніше будувати в Україні сонячні, вітрові, хвильові та біоелектростанції.

 Сонячні електростанції працюють на півдні України. Їх налічується 98, вироблено

більше 485 млн. кВт год. електроенергії. В  Одеській області розташована Дунайська СЕС. Покровська СЕС ( Дніпропетровська обл.) працює з 2019 р., потужність 240 МВт. Вона є другою за потужністю в Європі. Це стало можливим тому, що середньорічна кількість сумарної енергії сонячного випромінювання, яка надходить на території України знаходиться в межах від 1070 кВт. год/кв.м на півночі , до 1400 кВт. год /кв.м  на півдні України.

Перші вітрові електростанції були побудовані в Україні на початку 1990 –х років.

Сьогодні успішно працює Ботієвська ВЕС, розташована у с. Приморський Посад Запорізької області, має потужність 200 МВТ. Це найбільша вітрова електростанція в Україні. Завдяки великій протяжності узбережжя, досвіду проєктування , будівництву й експлуатації ВЕС, серійному виробництву обладнання та державній підтримці, Україна має добрі перспективи використання енергії вітру. Також працюють Очаківська, Новоазовська, Східницька (Трускавецька) ВЕС.

Тому сонячні і вітрові електростанції я б розмістила на півдні України.  Тому що там

найсильніші вітри і найбільше сонячної радіації. Майже на всій  території нашої країни можна використовувати фотоенергетичне обладнання.

 А біоелектростанції  я б розмістила у районах , де добре розвинене сільське

господарство. Це зона Лісостепу, де вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, ріпак.

 Також є можливість розвивати  геотермальну енергетику. Великі запаси геотермальних

вод виявлено в Чернігівській, Полтавській, Харківській, Луганській, Сумській областях. Також можна будувати та удосконалювати вже існуючі ГЕС малих річок.