Використання квестів на уроках географії
Сучасні реформи в
освіті вимагають від педагогів вдосконалення, саморозвитку та пошуків нових
форм роботи з сучасним поколінням учнів.
Саме тому використання
квестів дозволяє зробити урок цікавим, змістовним, сприяє розвитку і
самореалізації здобувачів освіти.
Квест – це інтелектуально
– динамічна гра, яка полягає у проходженні командою вказаного маршруту за умови
виконання спеціальних завдань. Під час проходження квесту учні послідовно
виконують усі етапи цифрового залучення, задовольняючи свої освітні потреби.
Квест є не лише формою
навчання, а й має могутній виховний потенціал. Участь у командних квестах
сприяє соціалізації дитини та формує комунікативну компетентність.
Освітній квест – це
абсолютно нова форма навчальної і розважальної діяльності, в яку учні активно
включаються, здобувають практико орієнтовні знання та отримують заряд
позитивних емоцій.
Орієнтовна структура
освітнього квесту може бути наступною:
а) введення (в якому прописується сюжет
квесту, розподіляються ролі); б) завдання (етапи, питання, рольові завдання);
в) порядок виконання (бонуси, штрафи); г) оцінка (підсумки, призи, результати).
Педагогу, який розробляє
квест, попередньо необхідно визначити :
- цілі та завдання квесту;
- цільову аудиторію і кількість
учасників;
- сюжет і форму квесту, написати
сценарій;
- визначити необхідний простір і
ресурси;
- кількість помічників, організаторів;
- визначити дату;
- як заінтригувати учасників.
Таким чином, освітній
квест, як інтерактивна форма навчальної діяльності, дозволяє вирішити такі завдання:
освітні –
залучення кожного учня в активний пізнавальний процес (організація
індивідуальної та групової діяльності учнів, виявлення умінь і здібностей
працювати самостійно за будь-якою тематикою);
розвиваючі –
розвиток інтересу до предмета (професії), творчих здібностей, уяви учнів,
формування навичок дослідницької діяльності, умінь самостійної роботи з
інформацією, розширення кругозору, ерудиції, мотивації;
виховні –
виховання особистої відповідальності за виконане завдання, поваги до праці та
обраної професії, дисципліни, сумлінності, ініціативи, поваги до культурних
традицій, історії, краєзнавства, вміння працювати у колективі.
Проаналізувавши
науково-педагогічну літературу та різні погляди на поняття квесту, можна
скласти таку класифікацію:
1. За
формою проведення квести бувають:
а) комп’ютерні ігри;
б) веб-квести;
в) QR-квести;
г) медіа квести;
д) квести на природі (вулиці, парках тощо);
е) комбіновані.
2. За
режимом проведення:
а) в реальному режимі;
б) у віртуальному режимі;
в) у комбінованому режимі.
3. За
терміном реалізації квести розрізняють:
а) короткострокові -
мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одно-три заняття;
б) довгострокові - мета: поглиблення і перетворення знань, розраховані на
тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік.
4. За
формою роботи:
а) групові;
б) індивідуальні.
5. За
предметним змістом:
а) моно квест;
б) міжпредметний квест.
6. За
структурою сюжетів розрізняють:
а) лінійні;
б) не лінійні;
в) кільцеві.
7. За
інформаційним освітнім середовищем:
а) традиційне освітнє
середовище;
б) віртуальне освітнє середовище.
8. За
технічною платформою:
а) віртуальні щоденники
та журнали;
б) сайти;
в) форуми;
г) Google-групи;
д) соціальні мережі.
9. За
домінуючою діяльністю учнів:
а) дослідницький квест;
б) інформаційний квест;
в) творчий квест;
г) рольовий квест.
Структура та етапи
проведення квестів
1. Організаційно-підготовчий
етап:
- визначення навчальних потреб учнів;
- визначення теми, мети та типу квесту;
- формулювання сюжету і завдань;
- опис головних ролей учасників (для
веб- квесту за типом «метод проектів»);
- складання плану роботи;
- визначення термінів реалізації
квесту;
- розроблення і створення додаткових
необхідних документів (пам’ятки, рекомендації, інструкції, шаблони тощо);
- розроблення вхідної та вихідної анкет
(визначення потреб учнів, знань з обраної теми, отриманих знань,
саморефлексія тощо);
- розроблення критеріїв оцінювання
діяльності учнів;
- підготовка списку інформаційних
джерел;
- підготовка та заповнення платформи
для реалізації квесту.
2. Етап
реалізації:
- ознайомлення учнів із сюжетом,
основними запитаннями, організаційними моментами, інструкціями
(пам’ятками) до завдань;
- проведення та аналіз вхідної анкети;
- коригування сюжету і завдань квесту
на основі вхідної анкети (у разі потреби);
- об’єднання учнів у групи (за
потребою) і розподіл завдань між ними;
- ознайомлення учнів із критеріями
оцінювання та вимогами щодо оформлення творчих завдань;
- проведення консультацій з учнями на
етапі реалізації квесту;
- супровід проходження учнями квесту;
- перевірка та оцінювання проміжних
етапів.
3. Заключний
етап:
- оцінювання діяльності учнів за
розробленими критеріями;
- представлення результату діяльності
учнів;
- проведення та аналіз вихідної анкети;
- формулювання висновків;
- нагородження переможців.
4. Підбиття
підсумків
аналіз досвіду,
отриманого учасниками квесту (рефлексія).
Впровадження квесту на
уроках географії сприяє активізації інтелектуальної діяльності
(аналіз, синтез, порівняння, систематизація тощо) шляхом створення спеціальних
умов для виконання завдань, які потребують максимальних зусиль для їх вирішення;
візуалізації матеріалу засобами наочності (реальних предметів, макетів,
моделей, зображень кінофрагментів, фотографій, малюнків, умовних графічних
знаків, символіки); формуванню командних якостей та стійких спільних інтересів
в умовах необхідності прийняття швидких і адекватних рішень; розвитку
моральних якостей, таких, як відповідальність, лідерство, дружба,
взаємопідтримка і взаємодопомога.
Література
1. Бурківська
Р. Географія.Квести./Р.Бурківська, О.Гоменюк, О.Данчук [та ін.], упоряд.
Ж.Сташко- Київ: «Вид.дім «Перше вересня», 2017.- 112с.
2. Журба
К. Квест як засіб формування національно – культурної ідентичності підлітків
/К.Журба//Рідна школа.- 2017.-№ 11-12.- с.44-46.
3. Сокол
І.М. Впровадження квест-технології в освітній процес: навчальний посібник /
І.М.Сокол. – Запоріжжя: Акцент Інвест-трейд, 2013. - 87с.
Немає коментарів:
Дописати коментар