Іржавецька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

З досвіду роботи над проблемою:

Розвиток критичного мислення учнів на уроках географії

 

 

                                                           

 

                                                 Вчитель географії

                                         Луценко Т. В.

 

 

 

      Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має  свою причину,  її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагаєтьсязнайти, пояснити природну причину кожного явища.

                                                                                                 В.О. Сухомлинський                                    

 Перехід освітньої системи України на новий тип, її конкурентоспроможність в європейському і світовому освітніх просторах передбачає формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці, матиме необхідні знання, навички й компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним навчатися протягом життя.  Щоб зайняти гідне місце в європейській спільноті, наша держава потребує якісної освіти.

    Ми живемо в суспільстві дуже динамічному, де знання дуже швидко старіють. Мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому_, щоб навчити учнів самостійно здобувати знання з різних джерел, розвивати в них критичний спосіб мислення. Найважливішим завданням модернізації освітньої системи України є формування в молоді здатності до са­моосвіти.                                                                                                      

 Сучасний учень повинен набувати навичок критич­ного мислення, тобто вміння оперувати інформацією, ставити її під сумнів, доводити власну думку, об'єднувати, опра­цьовувати й систематизувати, писати тексти й висту­пати перед аудиторією, володіти навичками ділової комунікації, здійснювати пошук ефективних спосо­бів діяльності, вміти працювати в команді.

Цього можливо досягти лише за умови, коли систематично застосовувати на уроках технології формування і розвитку критичного мислення. Під час уроку учні не лише опанують навчальну технологію, а й вміння самостійно вчитися, критично мислити, використовувати свої знання у повсякденному житті. Для того, щоб кожна дитина могла розвиватися всебічно, необхідне розумне, дружнє, толерантне керівництво з боку вчителя.

Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає».

На думку С. Терно, критичне мислення – це здатність використовувати певні прийоми обробки інформації, що дозволяють отримати бажаний результат. Це вміння робити логічні висновки, приймати обґрунтовані рішення, оцінювати позитивні й негативні риси як отриманої інформації, так і самого розумового процесу.

Отже, критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію, здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблем, бути відкритим для сприйняття думок інших, і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Годон Драйден писав: «Має значення тільки те знання, яке використовується на практиці». Саме  такий підхід в навчанні має стати пріорітетним. Адже мозок людини схожий на комп'ютер, щоб він пацював його потрібно ввімкнути. «Ввімкнути» слід і мозок учня. Коли навчання пасивне, мозок не вмикається, тому на першому плані мають бути активні технології навчання.

Готуючи уроки в системі критичного мислення, я дотримуюсь таких норм:

-         Дбаю про сприятливий психологічний клімат на уроці, залучивши  

учнів до даного процесу. Створюю атмосферу пошуку й відкритості.

-         Процес мислення  моделюю в системі співпраці та створені «ситуації успіху». Основа уроку – спілкування, під час якого учні вільно розмірковують, обмінюються думками, вчаться слухати. Діти мають усвідомлювати, що їх ідеї в будь-якій формі будуть прийняти класом і вчителем.

-         Надаю  підтримку, але тільки в необхідній формі та обсязі; показую віру в сили учнів, здатність дитини до критичного судження.

Дотримуючись даних норм, створюю таке навчальне середовище, де

учні почуватимуть себе впевнено для випробовування нових завдань, де навіть невдалі спроби можуть в майбутньому призвести до успіху. Використовуючи у своїй роботі  методи формування і розвитку критичного мислення, чітко усвідомлюю, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується посту­пово, воно є результатам щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, із уроку в урок, з року в рік. Якщо постійно організовувати на уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними. Це спонукає мене до оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності вчитись, творити, розвиватись та самовдосконалюватись.

     Урок за технологією формування критичного мислення має певну структуру, яка складається з основних етапів: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація, усвідомлення змісту, рефлексія.     

       Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв'язання задач, проблем, оцінки ситуації, виборі раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще  кращим. Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання на відповідних етапах уроку критичного мислення, які я використовую в своїй діяльності.

       Найчастіше урок починається з розминки_, яка замінює так званий організаційний момент. Головна функція розминки - створення сприятливого мікроклімату для творчості на уроці.  Підхід до організації розминки може бути різний. Один з них, який я застосовую найчастіше, - це обговорення девізу  або епіграфу уроку (як правило, це висловлювання видатних людей, народна мудрість тощо). Наприклад, урок «Внутрішні води  Африки» розпочинаю висловом «Річки – дзеркало  клімату», при вивченні теми «Екологічні проблеми» девізом стали слова «Земля не рабиня наша, а мати". Обговорення змісту девізу налаштовує дітей на творчий лад, сприяє формуванню органічної потреби в осмисленні почутого.

Під час обґрунтування навчання ставлю мету уроку так, щоб розвивалась внутрішня мотивація учня до вивчення конкретної теми, щоб учні розуміли практичну значимість знань та чітко знали, що від них вимагатиметься на уроці.

    На етапі актуалізації відбувається кілька важливих моментів. По-перше, учні активно пригадують все те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають».

       На  цьому етапі використовую методичний прийом «Асоціативний кущ».  В основу прийом покладено схему, що креслиться на класній дошці. «Асоціативний кущ» - це стратегія навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Вона націлена, передусім, на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями. Для того, щоб застосувати метод асоціацій, записую центральне слово на дошці, а потім учні записують слова і фрази, які спадають на думку з обраної теми. Коли всі ідеї записані, починаємо  встановлювати взаємозв'язки там, де можливо, між поняттями.

    Часто використовую   метод  - «Вірю—не вірю», при застосуванні якого  вимагається чітка, але обов’язково аргументована відповідь.Прийоми «Закінчи фразу» , «Мікрофон», «Обери позицію» сприяють розвитку  уваги і логічного мислення,  а також дають можливість швидко пригадати вивчений матеріал.(Додаток 1)

      Найголовніший  етап уроку - усвідомлення змісту, оскільки учень сам отримує та аналізує інформацію у вигляді схем, діаграм , таблиць, тексту, географічних карт. На даному етапі використовую різноманітні стратегії і методи, такі як «Критичне читання тексту в парах», «Коло ідей», « Пошта», «Кластери», «Діаграма Вена», «Понятійна таблиця», «Ромашка Блума», «Схемографія». Ці методи використовую при розв’язанні  різних проблем - від найпростіших, відповідь на які є в підручнику (Чому в рельєфі Африки переважають рівнини? Чому річки Австралії на карті позначені пунктирною лінією? Чому пасати краще зволожують територію південно-східної Африки, ніж північно-східної?) до більш складних, наприклад: «Запропонуйте власну програму порятунку екваторіальних лісів Амазонії».(Додатки 2, 3, 4)

         Готуючись до уроку, стараюсь підготувати найбільше проблемних запитань, тому що вони спонукають учнів активно працювати, критично мислити, а не просто пасивно сприймати пояснення вчителя.

        Часто відповідь на поставлене запитання складається з певного ланцюжка міркувань, тобто встановлення причинно - наслідкових зв'язків. Таке завдання вимагає від дітей значної розумової діяльності. Тут необхідно добре знати причини, вміти побудувати відповідь у потрібній послідовності і використати розгорнуте порівняння, тощо.

        Проблемні ситуації, що породжують різні точки зору, розглядаємо під час проведення дискусії. Дискусія дає можливість учням класу проаналізувати визначені проблеми, взаємодіяти один з одним,  виявити різні позиції з даної проблеми або суперечливого питання. Дискусію можна розглядати як форму організації навчальної діяльності учнів на уроках та як прийом, за допомогою якого школярі виконують поставлене перед ними пізнавальне завдання. У першому випадку дискусія виступає як один із видів колективної роботи, у другому – входить як складова частина заняття.                                               

       Дискусію як прийом формування критичного мислення можна починати застосовувати в середніх класах. Сучасні діти отримують достатньо інформації з різних джерел, тому в 6 класі  пропоную  такі теми для обговорення:  «Чий внесок у географічне пізнання Землі більш вагомий?      Х. Колумба чи Магеллана?», «У природи немає поганої погоди», «За воду потрібно платити». При вивченні фізичної географії України у 8 класі дискусійно розглядаємо  такі питання:  «Чи можна вважати, що річки – продукт рельєфу і клімату?», «Чи потрібні заповідники?», «Що придбали та що втратили люди, освоївши степ?».

       Найкраще дискусія вдається в старших класах при вивченні економічної та соціальної географії України та світу: «Глобальні проблеми людства», «Глобалізція - благо для сучасного світу», «Геоекологія і здоров’я людини», «Ресурсозабезпеченість визначає рівень економічного розвитку» та інші.

      Технологія опрацювання дискусійних питань включає методи : «Прес», «Займи позицію», «Зміни позицію»,  «Круглий стіл».  (Додаток 11)

      Роботу над навчанням учнів дискутувати  починаю з технології метод «Прес». Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формувати свою думку відносно спірного питання; розбиратися у своїх ідеях,  а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Ця стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.

      Наприклад, при вивченні теми «Транспорт України» в 9 класі ставлю перед учнями проблемне питання «Який же вид транспорту ви оберете для себе?» Щоб дати відповідь на це питання, треба розглянути переваги і недоліки кожного виду, а потім  учні аргументують свої думки. В кінці пропонується визначити, хто був найбільш переконливим.

      Метод «Обери позицію» допомагає  мені навчити учнів обирати позицію відносно спірних проблем, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатися до аргументів тих, хто обирає іншу позицію. Ще в давнину Піфагор сказав:  «Хоча слова «так» і «ні» дуже короткі, але вони вимагають серйозних роздумів. Даний метод досить вдалий для розв’язання таких проблемних питань, як «За і проти  експлуатації атомних електростанцій», «Плюси й мінуси трудової міграції з території України», «Позитивні і негативні риси урбанізації».

      Практикую проведення рольових ігор. Вони спрямовані на активізацію комунікативної діяльності учнів. Вибір форм рольових ігор визначається завданням уроку. В своїй роботі прагну використовувати такі форми рольових ігор, які були б цікавими для учнів. В середніх класах практикую проведення рольових ігор: урок - подорож, урок - екскурсія, урок - суд, урок –аукціон;  в старших класах  - прес-конференція, гра – засідання. Мої учні бувають журналістами, мандрівниками, міністрами, вченими – дослідниками, експертами, акторами. Рольові ігри доцільно проводити на етапі узагальнення знань, коли велика увага приділяється питанням практичного використання набутих знань. (Додаток  9, 10)

 На  етапі усвідомлення вивченого матеріалу для перевірки логічної правильності понять складаємо  діаграму ВЕНА. Використовую її  для протиставлення ідей та щоб показати, як вони збігаються, а також для визначення спільних і відмінних рис.

Четвертим  етапом  уроку є рефлексія. Під рефлексією  психологи розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає.

    Обов’язковою рисою етапу рефлексії є постановка запитань. Діти ставлять запитання і відповідають на запитання, здійснюють контроль і самоконтроль, корекцію знань, отриманих на уроці. Той, хто вміє мислити, уміє ставити запитання. На цьому етапі практикую «Метод ПРЕС», «Т – схема», «Розумовий штурм», «Сенкан» та інші.(Додаток 5,6)

         Методику формування критичного мислення використовую не тільки на уроках, але й у позакласній роботі. Щоб зацікавити учнів своїм предметом, розвивати  в них логічне мислення, проводжу КВК, предметні тижні, працюю з обдарованими дітьми під час підготовки до олімпіад.

        Навички досліджувати, аналізувати, порівнювати діти отримують під час роботи  над  дослідницькими міні - проектами. (Додаток 7,8)

        Результатами роботи по формуванню критичного мислення є щорічні призери районних  та обласних  олімпіад з географії, призери Міжнародної гри «Геліантус». Випускники школи успішно складають ЗНО з географії і стають студентами  ВНЗ України.

      Пам’ятаючи слова М. Пржевальського: «А ще життя прекрасне тим, що можна мандрувати», учасники краєзнавчого гуртка «Обрій» відвідують унікальні куточки рідного краю.

 Під час екскурсій у дітей формується почуття патріотизму, свідомого ставлення до природи, почуття відповідальності за долю країни.

   З метою вивчення кліматичних особливостей своєї місцевості та стану погоди учні працюють на метеорологічному майданчику. За результатами Всеукраїнського конкурсу– огляду «Географічний майданчик в дії»  отримали Диплом Управління освіти і науки ОДА за проведену дослідницьку роботу з вивчення атмосферно – кліматичних умов довкілля. Також учасники гуртка стали лауреатами обласного етапу Всеукраїнського конкурсу « Моя Батьківщина – Україна» у номінації « Географія рідного краю».

        Я глибоко переконана, що творчо обдарована кожна дитина. Моє завдання знайти і розвинути іскорку творчості, обдарованості, допомогти оволодіти географічними знаннями, збагатити духовно. Таким чином, на уроках географії намагаюся створити умови для розвитку критичного мислення, прагну виховати мислячих людей, які могли б успішно будувати демократичне суспільство.

 

                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.     Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П.  Критичне мислення: як цього навчати. - Х.: Вид. група «Основа», 2007.

2.      Голишкін В.О. Інтелектуальні ігри на уроках географії.-Х.:Вид.група «Основа», 2007.

3.     Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.,Масляк П.О., Скуратович О.Я. Методика викладання географії в школі. - К.: Стафед-2, 2000.

4.     Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій.-Харків: Основа, 2010-96с.

5.      Колосова Н.С. Технологія формування критичного мислення на уроці географії. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

6.     Кретініна Т.О. Технологія критичного мислення для підготовки учнів до турніру юних економістів. Економіка в школах України № 4 2011, - Х.: Вид. група «Основа».

7.     Максименко М.В. Методи і прийоми технології розвитку мислення на уроках географії//Педагогічна Житомирщина. – 2014. - №1. с. 100

8.     Паренюк Є.П. Дослідження особливостей розвитку креативного мислення учнів//Педагогічна Житомирщина. – 2014. - №1. с. 43

9.     Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,практика, досвід.- К.:А.П.Н., 2002.

10.        Пометун О.І., Пилипчатіна  Л.М., Сущенко І.М., Баранова І.О. Основи критичного мислення-Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2010-216с.

11.            Стадник О.Г. Проблемні та творчі завдання до курсу економічної географії. -Х.: Вид. група «Основа», 2005

12.          Стадник О.Г. Інноваційні технології навчання географії.-Х.: Вид. група «Основа», 2010.