Учнівський дослідницький проект на  тему:

«Вплив сучасних змін клімату на життя людини»

6 клас

Мета: вивчити будову і склад атмосфери, основні властивості повітря, з’ясувати значення атмосфери в розвитку географічної оболонки , утворення кліматичних поясів та формування погоди, її зміни в наш час та в майбутньому, показати її вплив на життя на здоров’я людей.

Завдання : розглянути складові частини атмосфери, вивчити їх особливості та значення для життя на Землі, навчитись користуватися метеорологічними приладами та вести атмосферні дослідження, фіксувати зміни в погоді, пояснювати атмосферні явища, прогнозувати їх, спостерігати за сучасними змінами клімату на Землі в своїй місцевості, передбачати їх насліди.

Обгрунтування  вибору проблеми: оскільки тема «Атмосфера»вивчається у курсі «Загальна географія», то було вирішено провести атмосферні дослідження своєї місцевості.

Характеристика проекту:

проект : дослідницький, груповий, середньої тривалості,міжпредметний , кооперативний, безпосередній.

навчальні дисципліни – загальна географія(базова),історія України, інформатика ,математика, природознавство(допоміжні).

учасники проекту – учні 6 класу – Хоменко Анна, Ніщименко Олег, Черненко Андрій, Петрова Маргарита, Миколайчук Андрій.

керівник проекту: Луценко Тетяна Василівна –вчитель географії.

консультанти проекту: Лепська В.М. – бібліотекар, Хоменко О.В.- вчитель історії, Омельченко О.А.- вчитель математики, інформатики.

Термін реалізації проекту: 2 місяці.

Методи досягнення мети:

збирання та обробка інформації про погоду, пошук інформації в мережі Інтернет, в друкованих виданнях, історичних документах, групування її за розділами та оформлення у вигляді презентації.

Прогнозовані результати роботи над проектом:

 під час роботи над проектом учні вчаться здійснювати атмосферні дослідження та виконувати обробку їх результатів, передбачати наслідки зміни погоди, визначати їх вплив на природне середовище та на здоров’я людини, організовувати свою діяльність, працювати в малих групах, здійснювати пошук інформації, узагальнювати її та створювати власні інформаційні продукти, оцінювати і захищати публічно результати своєї роботи.

План роботи над проектом:

1. Підготовчий.

2. Визначення актуальності даної теми.

3. Вибір проблеми дослідження.

4. Збір та аналіз інформації: статей, фотографій, спогадів, статистичних даних.

5.Шляхи розв’язання проблеми, обговорення проекту з учнями.

6. Практична реалізація (підготовка матеріалів проекту).

7.Підготовка до представлення проекту.

8.Узагальнення матеріалів у вигляді учнівської презентації та оформлення тематичної папки.

9. Захист проекту.

10. Підсумок.

Ресурси і матеріали:

Метеорологічні прилади, навчальна та енциклопедична література, комп’ютер, принтер, папір, папка, файли, дискети.

Форма презентації: усна, з демонстрацією слайдів та тематичної папки.

План

1.     Вивчення повітряної оболонки Землі.

2.     Атмосферні дослідження

3.     Вплив клімату на життя і здоров’я людини.

Атмосфера – повітряна оболонка  Землі

Атмосфера -  це газова оболонка землі. Вона складається з таких шарів : тропосфера (верхня межа 8-18 км), тут відбуваються всі атмосферні явища і процеси, формується погода. До висоти  45-55 км поширюється  стратосфера , в ній зосереджена найбільша кількість озону. Мезосфера сягає висоти 80-90 км, далі знаходяться верхні шари атмосфери.

Атмосферне повітря має такий склад :азот – 78%, кисень – 21 %, вуглекислий газ 0,03 % та інші гази 1, 07 %.

Джерелом нагрівання земної поверхні є сонячна енергія. Земна поверхня нагрівається по-різному залежно від кута падіння сонячних променів, кольору, щільності поверхні, рельєфу. Повітря нагрівається від земної поверхні, тому з висотою його температура знижується. Існує чотири основні типи річного розподілу температури повітря та сім теплових поясів Землі . Внаслідок нерівномірного нагрівання земної поверхні змінюється і атмосферний тиск. На земній кулі є сім поясів атмосферного тиску: екваторіальний – низького тиску, з два тропічні – високого тиску, два помірні – низького тиску, два полярні  високого тиску. Через різницю  атмосферного тиску виникає вітер. Він характеризується швидкістю, силою, напрямком. Постійні вітри -  пасати та західні, а змінні -  мусони, бриз, фьон.

В атмосфері постійно утворюються  і руйнуються замкнуті області низького і високого тиску- циклони і антициклони.

            Унаслідок випаровування з поверхні Землі  утворюються хмари. За формою вони бувають перисті, шаруваті, шарувато-дощові, купчасті, купчасто-дощові. Розрізняють абсолютну та відносну вологість повітря.

Розподіл опадів на земній кулі дуже нерівномірний і залежить від розподілу атмосферного тиску, кількості водяної пари в атмосфері, рельєфу.

     Більше опадів випадає  в екваторіальних та помірних широтах, менше в тропічних та полярних.

     Відповідно до температурних умов та характеру переміщення повітряних мас формується погода. Основні її характеристики : температура, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, хмари, хмарність, опади. Клімат – це багаторічний режим погоди.

На клімат впливають і місцеві чинники – географічне положення території, висота над рівнем моря, рельєф, теплі і холодні течії, господарська діяльність людини. Основні кліматичні пояси – екваторіальний, два тропічні, два помірні, два полярні. Перехідні – два субекваторіальні, два субтропічні, два субполярні.

Різновиди клімату в кожному кліматичному поясі зумовлені розташуванням території. Сучасні зміни клімату простежуються в поступовому глобальному потеплінні.

Атмосферні дослідження

Вплив клімату на життя і здоров’я людини

  Підвищення температури , зміна режиму дощів і циркуляції мас повітря безпосередньо впливають на нормальне життя людини. Коли температура повітря підвищується  і стає несприятливою для людського організму, то поступово термічний стрес трансформується в хворобливий стан. Якщо хвилі розпеченого повітря тривалий час утримують територію, то рівень смертності може на 50 % перевищувати  звичайні показники.  Особливо чутливі до теплового стресу люди похилого віку. Щоб кров не ставала густою, не склеювалися еритроцити , а відповідно не зменшувалося надходження кисню до всіх органів, необхідно постійно пити воду з аскорбіновою кислотою, тому що під час жари її багато виділяється у вигляді поту.

    Узимку, при зниженні температури. Також спостерігається ріст смертності, але набагато нижчий , ніж влітку.

     Жителі північних країн створили ефективні моделі соціального життя і поведінки в умовах зими, що дозволяє їм запобігти смертності внаслідок переохолодження. Так, наприклад, вхід у народне життя ескімосів (іглу) є довгим і вузьким тунелем до 8 м завдовжки, з поворотами, які перешкоджають проникненню холодних потоків повітря.

А у регіонах з континентальним типом клімату зі значними сезонними перепадами температур набув поширення такий народний тип житла, як зруб. Перш ніж потрапити в житлову кімнату зрубу, необхідно пройти своєрідний вестибюль -  сіни, які перешкоджають проникненню холоду в приміщення. Для збереження тепла будинки на хуторах традиційно ставили близько один біля одного, так, щоб вони були зімкнуті боковими стінами.

    У районах, багатих на ліс, особливо у сільській місцевості, будують дерев’яні житлові споруди, які довго зберігають тепло. Протилежні властивості мають глинобитні будинки, а також хатини, що обмазані глиною. Вони швидко остигають, забезпечуючи вночі вкрай необхідну в умовах жаркого клімату прохолоду.

         Захищають стіни від перегрівання сонцем і характерні для багатьох країн світу веранди та балкони навколо всього будинку. Додаткове укриття від сонця можуть створювати верхні поверхи і дахи будинків, які в багатьох жарких країнах виступають уперед або навіть спускаються  до землі, утворюючи навіс.

   Деякі носії (малярійні комарі, кліщі) і біологічні цикли захворювань, збудників яких вони переносять також пов’язані з певними кліматичними умовами. Зараз збільшилась кількість кліщів. Наявні дані свідчать про те, що існує зв'язок між термінами поширення і густотою паразитів з мінімальними денними температурами в сезон, і цей зв'язок вписується в складний комплекс екологічних взяємозв’язків . Кліщі можуть бути носіями хвороби Лайма і кліщового енцефаліту, що все частіше зустрічається в ряді країн.

      Клімат впливає на інтенсивність відтворення й малярійних комарів, які переносять цю хворобу. Температура має значення на стадії розвитку збудника малярії, що передається комарами, нині важко прогнозувати, яка хвороба буде поширюватися в майбутньому, оскільки це залежить від багатьох чинників, включаючи стан здоров’я населення, заходи для боротьби з цією хворобою і стан системи охорони здоров’я загалом.

    Тривала посуха та жара сприяють масовому розмноженню павуків, укуси яких бувають смертельними.

        Через температурні рекорди слати досить агресивними оси. Шлюбний період у цих комах припадає на серпень - вересень. Саме у цей час збільшується кількість людей з суттєвими алергічними реакціями після укусів комах. Тривале підвищення температури сприяло активному розмноженню тлі, солодкими виділеннями яких живляться оси. А якщо багато їжі, то збільшується чисельність ос і відповідно агресія «їдаків».

      Частота захворювань, що передаються через їжу, часто залежить від пори року і досягає піку влітку. Розвиткові хвороб можуть сприяти тепла весна з наступним жарким літом і неправильним харчуванням.